Suchergebnisse

This article highlights the key issue of conflict in a globalizing world. Conflict is seen as a military and political means of wars, "hybrid conflicts", conflict clashes, confrontation. The relevance of the article is to identify comparative methods of studying conflicts, as a manifestation of a new manifestation of the world community to counter. The purpose of the study is to analyze conflicts as a form of mass conflict interaction in the globalization space. In the article, the author uses the methods of analytical, historical and comparative analysis, which shows the dynamics of the issue with past events and to the present, the method of synthesis studies military-political conflicts. Based on the statistics of sociological research on this issue, we can conclude that world conflicts, which escalate into wars, are quickly implemented by non-standard conditions for counteracting conflicts. This could pose a potential threat to the peaceful coexistence of other countries, which are making every effort to help regulate the world's conflicts and global security.

The article is about the pandemic that has swept the whole world today. Life in a pandemic will become a new norm for everyone, consulates, and embassies, international organizations are no exception. It also leads to a rethinking of diplomacy and it in the work of international relations, in their dangerous activities, international support and international mutual assistance. In international practice, the use of digitalization, social platforms, video conferencing, which is already becoming an alternative way of conducting international activity, is becoming increasingly important. Diplomacy will move to a digital format and this is now gaining more effective importance in the work of embassies. The purpose of the article is to study and analyze the work of diplomacy and international relations during the COVID-19 pandemic, their difficulties during this period, the consequences and joining of efforts, the exchange of best practices in the face of new challenges to society. The methodological and methodological approaches to studying the problems of diplomacy and international relations during a pandemic, their role and ways of countering the spread of COVID-19, effective intergovernmental interaction are disclosed. The fight against the pandemic is still ongoing in Ukraine, all embassies and consulates, international organizations play the most important role, which forces us to adapt to new realities and shows how difficult, but extremely necessary, the work of diplomats is now.

The main problem of contemporary science of culture is the study of such concepts as cultural communication, acculturation, inculturation, multiculturalism. It is under the influence of the social environment that these concepts go through the process of socialization among individuals to cultural life in a civilized society. The purpose of the research is to provide scientific and theoretical substantiation of the peculiarities of the cultural communication development within society and its social changes through the analysis and comparison of various approaches to studying their cultural interaction. The research methodology consists in the analytical analysis of the cultural communication study on the emergence of social tensions in society. The analysis provides an opportunity to show and analyze the evolution of cultural communication, to follow the essence of cultural concepts and the dynamics of their development. The scientific novelty of the results obtained is that the article analytically analyses the nature of the types of notions of cultural communication and multiculturalism from the side of social tensions in the cultural sphere and pays attention to the study of two directions of the problems of culture – social and culturological. It can be seen that all cultural models or cultural codes are enriched and modernized and penetrate the social processes of society. Today, we can see that human culture constantly borrows various patterns and cultural stamps, and globalization imposes these standards on society, leading to contradictions and tensions among the population in cultural exchange or interaction, which also occurs in world civilizations. What they experienced socially cultural changes that we get as a globalized inheritance. Conclusion: culture is a driving force for the stabilization of political, social, cultural and cultural processes in society and plays an important social role. Cultural globali zation becomes a complex of all interconnected processes, optimization of cultural ...

The article is devoted to the problem of culinary diplomacy or "gastro-diplomacy", its role in world politics. In international practice, a new, innovative direction of culinary diplomacy or "gastro-diplomacy" becomes increasingly important every day. Culinary diplomacy, gastronomic promotion creates an important area of cultural diplomacy and requires that it be counted in cultural politics. As it is shown in the article, the world-famous historical processes that interact with civilizations and cultures, where national cuisine is a key aspect of mutual understanding and cooperation between states and peoples. The purpose of the paper is to consider and analyze the concept of "cultural diplomacy" or "gastro-diplomacy", its role in the cultural values of the state and the resolution of conflicts through national cuisine. To reveal methodological and methodical approaches to gastro-diplomatic relations and resolving conflicts by means of cooking and sociological-analytical analysis of cultural practices. Culinary diplomacy is a new direction in scientific studies in Ukraine, and it tries to use culinary practice to strengthen Ukrainian positions in world markets. It becomes interesting for various studies in the field of national-state, geopolitical and trade-economic interests. Analyzing today's gastro-diplomatic relations, we can say that they are the weapon of modern foreign policy on the one hand, and on the other, a peaceful instrument of softened influence in the relations of diplomacy. It is an innovative tool of cultural, diplomatic, social exchange between states. Culinary, we can name yet and public diplomacy to date is an innovative source, an instrument for social and cultural exchange.

The article is devoted to the problem of tolerance in various spheres of social life and especially in international practice it contributes to the solution of many social problems emerged within society. The urgency of the study is to use the most accepted tolerant practices for the manifestation of new cultural communication in international practice, as well as to show how diplomatic measures can prevent world conflicts. The purpose of the paper is to consider and analyse the concept of "tolerance", its limits of application are established. In today's world, the problem is aggravated in the context of social conflicts, social tension in the international community, and the diplomatic platform in various types of societies. The problem of tolerance covers all spheres of social life of any state: social, political, religious, and personal. The concept of tolerance is an antithesis of antipathy, hatred, and hostile attitude. The article reveals the typology of tolerance in all social spheres of its existence. Along with the notion of "tolerance" in society there is also the concept of "intolerance". Intolerance has often a hidden position, an implicit one. In particular, tolerance is studied as a universal condition of man existence and the interconnection of people in the space of intercultural relations. The methodological approaches to resolving conflicts by diplomatic methods and sociological-analytical analysis of tolerant practices are revealed. There is no need for Ukraine to resort to tolerance level reduction as this can lead to a negative impact on the international image as a European legal democratic state. It may cause a potential threat to the peaceful coexistence of national and ethnic minorities, as well as to civil society formation and the Ukrainian political nation development.

The article is devoted to the analysis of the political modernization process, its theories and ways of development. The successful development of political modernization creates the country image of a modernized society. For the present, this term is actively under discussion. The study of the "modernization" concept uses diverse approaches. Many researchers believe it to be a process of building up a modern state. Taken into consideration this circumstance, the purpose of this article lies in the scientific sociological teaching significance and the political modernization process development within societies. The article uses the comparative analysis method in order to approach the study the "modernization" concept as well as the activity result analysis method having addressed to the indicators system that characterize the modernization role within society, the study of its factors and the reasons for their development and changes. The result of this study is an analysis of various theories about and approaches to different scientists studies concerning a political modernization process.

The main problem of contemporary science of culture is the study of such concepts as cultural communication, acculturation, inculturation, multiculturalism. It is under the influence of the social environment that these concepts go through the process of socialization among individuals to cultural life in a civilized society. The purpose of the research is to provide scientific and theoretical substantiation of the peculiarities of the cultural communication development within society and its social changes through the analysis and comparison of various approaches to studying their cultural interaction. The research methodology consists in the analytical analysis of the cultural communication study on the emergence of social tensions in society. The analysis provides an opportunity to show and analyze the evolution of cultural communication, to follow the essence of cultural concepts and the dynamics of their development. The scientific novelty of the results obtained is that the article analytically analyses the nature of the types of notions of cultural communication and multiculturalism from the side of social tensions in the cultural sphere and pays attention to the study of two directions of the problems of culture – social and culturological. It can be seen that all cultural models or cultural codes are enriched and modernized and penetrate the social processes of society. Today, we can see that human culture constantly borrows various patterns and cultural stamps, and globalization imposes these standards on society, leading to contradictions and tensions among the population in cultural exchange or interaction, which also occurs in world civilizations. What they experienced socially cultural changes that we get as a globalized inheritance. Conclusion: culture is a driving force for the stabilization of political, social, cultural and cultural processes in society and plays an important social role. Cultural globali zation becomes a complex of all interconnected processes, optimization of cultural communication and examples of national culture. ; Главной проблемой современной науки о культуре является изучение понятий культурной коммуникации, аккультурации, инкультурации, мультикультурализму. Именно под влиянием социального окружения эти понятия проходят процесс социализации у индивидов к культурной жизни в цивилизованном обществе. Целью исследования является научно- теоретическое обоснование особенностей развития культурной коммуникации в обществе и его социальные изменения благодаря анализу и сравнению различных подходов к изучению их культурного взаимодействия. Методология исследования заключается в аналитическом анализе изучения культурной коммуникации на появления социальных напряжений в обществе. Анализ позволяет показать и проанализировать эволюцию культурной коммуникации, проследить сущность культурных понятий и динамики их развития. Научная новизна исследования заключается в том, что в статье аналитически исследована природа видов понятий культурной коммуникации и мильтикультурализма со стороны социальных напряжений в культурной сфере и внимание уделяется на изучение двух направлений проблем культуры – социальной и культурологической. Как видно, все культурные модели или культурные коды обогащаются и модернизируются и проникают в социальные процессы общества. На сегодняшний день мы можем видеть, что человеческая культура постоянно заимствует различные образцы и штампы культуры и глобализация навязывает эти стандарты обществу, и приводит к противоречиям и напряжения среди населения в культурном обмене или взаимодействия, это также происходят и в мировых цивилизациях, то, что они пережили в социально-культурных изменениях, то мы получаем как глобализационное наследство. Вывод: культура составляет движущую силу для стабилизации политических, социальных, культурологических процессов в обществе и выполняет важную социальную роль. Культурная глобализация становится как комплекс всех взаимосвязанных процессов, оптимизации культурной коммуникации и образцов национальной культуры. ; Головною проблемою сучасної науки про культуру є вивчення понять культурної комунікації, акультурації, інкультурації, мультикультуралізуму. Саме під впливом соціального оточення ці поняття проходять процес соціалізації у індивідів до культурного життя в цивілізованому суспільстві. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування особливостей розвитку культурної комунікації в суспільстві та його соціальні зміни завдяки аналізу та порівнянню різноманітних підходів до вивчення їх культурної взаємодії. Методологія дослідження полягає у аналітичному аналізу вивчення культурної комунікації на появи соціальних напруг в суспільстві. Аналіз надає можливість показати і проаналізувати еволюцію культурної комунікації, прослідкувати сутність культурних понять та динаміки їх розвитку. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в статті аналітично досліджено природу видів понять культурної комунікації та мільтикультуралізму з боку соціальних напруг в культурній сфері та увага приділяється на вивчення двох напрямків проблем культури – соціальному та культурологічному. Як видно, всі культурні моделі чи культурні коди збагачуються та модернізуються і проникають у соціальні процеси суспільства. Сьогодні ми можемо бачити, що людська культура постійно запозичує різні зразки і штампи культури і глобалізація нав'язує ці стандарти суспільству і призводить до суперечностей та напруження серед населення у культурному обміні чи взаємодії, це також відбуваються і в світових цивілізаціях, те, що вони пережили в соціально-культурних змінах, то ми отримуємо як глобалізаційний спадок. Висновок: культура становить рушійну силу для стабілізації політичних, соціальних, культурологічних процесів у суспільстві й виконує важливу соціальну роль. Культурна глобалізація стає як комплекс всіх взаємопов'язаних процесів, оптимізації культурної комунікації і зразків національної культури.

Головною проблемою сучасної науки про культуру є вивчення понять культурної комунікації, акультурації, інкультурації, мультикультуралізуму. Саме під впливом соціального оточення ці поняття проходять процес соціалізації у індивідів до культурного життя в цивілізованому суспільстві. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування особливостей розвитку культурної комунікації в суспільстві та його соціальні зміни завдяки аналізу та порівнянню різноманітних підходів до вивчення їх культурної взаємодії. Методологія дослідження полягає у аналітичному аналізу вивчення культурної комунікації на появи соціальних напруг в суспільстві. Аналіз надає можливість показати і проаналізувати еволюцію культурної комунікації, прослідкувати сутність культурних понять та динаміки їх розвитку. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в статті аналітично досліджено природу видів понять культурної комунікації та мільтикультуралізму з боку соціальних напруг в культурній сфері та увага приділяється на вивчення двох напрямків проблем культури – соціальному та культурологічному. Як видно, всі культурні моделі чи культурні коди збагачуються та модернізуються і проникають у соціальні процеси суспільства. Сьогодні ми можемо бачити, що людська культура постійно запозичує різні зразки і штампи культури і глобалізація нав'язує ці стандарти суспільству і призводить до суперечностей та напруження серед населення у культурному обміні чи взаємодії, це також відбуваються і в світових цивілізаціях, те, що вони пережили в соціально-культурних змінах, то ми отримуємо як глобалізаційний спадок. Висновок: культура становить рушійну силу для стабілізації політичних, соціальних, культурологічних процесів у суспільстві й виконує важливу соціальну роль. Культурна глобалізація стає як комплекс всіх взаємопов'язаних процесів, оптимізації культурної комунікації і зразків національної культури. ; The main problem of contemporary science of culture is the study of such concepts as cultural communication, acculturation, inculturation, multiculturalism. It is under the influence of the social environment that these concepts go through the process of socialization among individuals to cultural life in a civilized society. The purpose of the research is to provide scientific and theoretical substantiation of the peculiarities of the cultural communication development within society and its social changes through the analysis and comparison of various approaches to studying their cultural interaction. The research methodology consists in the analytical analysis of the cultural communication study on the emergence of social tensions in society. The analysis provides an opportunity to show and analyze the evolution of cultural communication, to follow the essence of cultural concepts and the dynamics of their development. The scientific novelty of the results obtained is that the article analytically analyses the nature of the types of notions of cultural communication and multiculturalism from the side of social tensions in the cultural sphere and pays attention to the study of two directions of the problems of culture – social and culturological. It can be seen that all cultural models or cultural codes are enriched and modernized and penetrate the social processes of society. Today, we can see that human culture constantly borrows various patterns and cultural stamps, and globalization imposes these standards on society, leading to contradictions and tensions among the population in cultural exchange or interaction, which also occurs in world civilizations. What they experienced socially cultural changes that we get as a globalized inheritance. Conclusion: culture is a driving force for the stabilization of political, social, cultural and cultural processes in society and plays an important social role. Cultural globali zation becomes a complex of all interconnected processes, optimization of cultural communication and examples of national culture. ; Главной проблемой современной науки о культуре является изучение понятий культурной коммуникации, аккультурации, инкультурации, мультикультурализму. Именно под влиянием социального окружения эти понятия проходят процесс социализации у индивидов к культурной жизни в цивилизованном обществе. Целью исследования является научно- теоретическое обоснование особенностей развития культурной коммуникации в обществе и его социальные изменения благодаря анализу и сравнению различных подходов к изучению их культурного взаимодействия. Методология исследования заключается в аналитическом анализе изучения культурной коммуникации на появления социальных напряжений в обществе. Анализ позволяет показать и проанализировать эволюцию культурной коммуникации, проследить сущность культурных понятий и динамики их развития. Научная новизна исследования заключается в том, что в статье аналитически исследована природа видов понятий культурной коммуникации и мильтикультурализма со стороны социальных напряжений в культурной сфере и внимание уделяется на изучение двух направлений проблем культуры – социальной и культурологической. Как видно, все культурные модели или культурные коды обогащаются и модернизируются и проникают в социальные процессы общества. На сегодняшний день мы можем видеть, что человеческая культура постоянно заимствует различные образцы и штампы культуры и глобализация навязывает эти стандарты обществу, и приводит к противоречиям и напряжения среди населения в культурном обмене или взаимодействия, это также происходят и в мировых цивилизациях, то, что они пережили в социально-культурных изменениях, то мы получаем как глобализационное наследство. Вывод: культура составляет движущую силу для стабилизации политических, социальных, культурологических процессов в обществе и выполняет важную социальную роль. Культурная глобализация становится как комплекс всех взаимосвязанных процессов, оптимизации культурной коммуникации и образцов национальной культуры.

Стаття присвячена проблемі толерантності у різних сферах суспільного життя, а саме: в міжнародній практиці, яка сприяє вирішенню багатьох соціальних проблем, які створюються в соціумі. Актуальність теми полягає у використанні найбільш прийнятих толерантних практик для вияву нового культурного спілкування в міжнародній практиці, а також показу як завдяки дипломатичним заходам вдається запобігти світовим конфліктам.Мета статті полягає в розгляді та аналізі поняття «толерантність», встановленні її межі застосування. У сучасному світі загострюється проблема в контексті соціальних конфліктів, соціальної напруженості в міжнародному суспільстві, на дипломатичній платформі у різних типах суспільств. Проблема толерантності охоплює всі сфери суспільного життя будь-якої держави: соціальну, політичну, релігійну, особистісну. Поняття толерантності – це протилежність антипатії, ненависті, ворожого ставлення. У статті розкривається типологізація толерантності за усіма соціальними сферами її існування. Поряд із поняттям «толерантність» у суспільстві існує і поняття «інтолерантність». Нетерпимість носить часто приховану позицію. Зокрема, толерантність розглядається як універсальна умова існування людини та взаємозв'язку людей у просторі міжкультурних відносин.Розкрито методологічні підходи до вирішення конфліктів дипломатичними методами та соціологічно-аналітичним аналізом толерантних практик.В Україні не може бути зниження рівня толерантності, це може призвести до негативного впливу на міжнародний імідж як європейської правової демократичної держави. Можливе створення потенційної загрози мирному співіснуванню національних та етнічних меншин, становленню громадянського суспільства та розвитку української політичної нації. ; Статья посвящена проблеме толерантности в различных сферах общественной жизни, а именно: в международной практике, которая способствует решению многих социальных проблем, которые создаются в социуме. Актуальность темы заключается в использовании наиболее принятых толерантных практик для проявления нового культурного общения в международной практике, а также показать как благодаря дипломатическим мерам удается предотвратить мировые конфликты.Цель статьи заключается в рассмотрении и анализе понятия «толерантность», устанавливаются ее пределы применения. В современном мире обостряется проблема в контексте социальных конфликтов, социальной напряженности в международном обществе, на дипломатической платформе в различных типах обществ. Проблема толерантности охватывает все сферы общественной жизни какого-либо государства: социальную, политическую, религиозную, личностную. Понятие толерантности – это противоположность антипатии, ненависти, неприязни. В статье раскрывается типологизация толерантности за всеми социальными сферами ее существования. Наряду с понятием толерантности в обществе существует и понятие интолерантности. Нетерпимость носит часто скрытую позицию, неявную. В частности, толерантность рассматривается как универсальная условие существования человека и взаимосвязи людей в пространстве межкультурных отношений.Раскрыто методологические подходы к разрешению конфликтов именно дипломатическими методами и социологически-аналитическим анализом толерантных практик.В Украине не может быть снижен уровень толерантности, это может привести к негативному воздействию на международный имидж как европейской правового демократического государства. Возможно создание потенциальной угрозы мирному сосуществованию национальных и этнических меньшинств, становлению гражданского общества и развитию украинской политической нации. ; The article is devoted to the problem of tolerance in various spheres of social life and especially in international practice it contributes to the solution of many social problems emerged within society. The urgency of the study is to use the most accepted tolerant practices for the manifestation of new cultural communication in international practice, as well as to show how diplomatic measures can prevent world conflicts.The purpose of the paper is to consider and analyse the concept of "tolerance", its limits of application are established. In today's world, the problem is aggravated in the context of social conflicts, social tension in the international community, and the diplomatic platform in various types of societies. The problem of tolerance covers all spheres of social life of any state: social, political, religious, and personal. The concept of tolerance is an antithesis of antipathy, hatred, and hostile attitude. The article reveals the typology of tolerance in all social spheres of its existence. Along with the notion of "tolerance" in society there is also the concept of "intolerance". Intolerance has often a hidden position, an implicit one. In particular, tolerance is studied as a universal condition of man existence and the interconnection of people in the space of intercultural relations.The methodological approaches to resolving conflicts by diplomatic methods and sociological-analytical analysis of tolerant practices are revealed.There is no need for Ukraine to resort to tolerance level reduction as this can lead to a negative impact on the international image as a European legal democratic state. It may cause a potential threat to the peaceful coexistence of national and ethnic minorities, as well as to civil society formation and the Ukrainian political nation development.

The article is devoted to the problem of culinary diplomacy or "gastro-diplomacy", its role in world politics. In international practice, a new, innovative direction of culinary diplomacy or "gastro-diplomacy" becomes increasingly important every day. Culinary diplomacy, gastronomic promotion creates an important area of cultural diplomacy and requires that it be counted in cultural politics. As it is shown in the article, the world-famous historical processes that interact with civilizations and cultures, where national cuisine is a key aspect of mutual understanding and cooperation between states and peoples.The purpose of the paper is to consider and analyze the concept of "cultural diplomacy" or "gastro-diplomacy", its role in the cultural values of the state and the resolution of conflicts through national cuisine.To reveal methodological and methodical approaches to gastro-diplomatic relations and resolving conflicts by means of cooking and sociological-analytical analysis of cultural practices.Culinary diplomacy is a new direction in scientific studies in Ukraine, and it tries to use culinary practice to strengthen Ukrainian positions in world markets. It becomes interesting for various studies in the field of national-state, geopolitical and trade-economic interests.Analyzing today's gastro-diplomatic relations, we can say that they are the weapon of modern foreign policy on the one hand, and on the other, a peaceful instrument of softened influence in the relations of diplomacy. It is an innovative tool of cultural, diplomatic, social exchange between states. Culinary, we can name yet and public diplomacy to date is an innovative source, an instrument for social and cultural exchange. ; Статья посвящена проблеме кулинарной дипломатии или «gastrodiplomacy», ее роли в мировой политике. В международной практике с каждым днем все большее значение приобретает новое, инновационное направление кулинарной дипломатии или «gastrodiplomacy». Кулинарная дипломатия – гастрономическое продвижение, которое создает важное направление культурной дипломатии и требует, чтобы с ней считались в культурной политике. Как показано в статье, в всемирно известных исторических процессах, которые взаимодействуют между цивилизациями и культурами, национальная кухня является главным аспектом взаимопонимания и сотрудничества между государствами и народами.Цель статьи заключается в изучении и анализе понятия «культурная дипломатия» или «gastro-diplomacy», ее роль в культурных ценностях государства и решения конфликтов посредством национальной кухни.Раскрыть методологические и методические подходы к гастродипломатическим отношениям и разрешению конфликтов именно с помощью кулинарии и социологически-аналитическим анализом культурных практик.Кулинарная дипломатия является новым направлением научного исследования в Украине. Она пытается использовать кулинарную практику для усиления украинских позиций на мировых рынках, попадая в круг интересов для различных исследований в поле национально-государственных, геополитических и торгово-экономических интересов.Анализируя сегодняшние гастродипломатические отношения, можем сказать, что они являются оружием современной внешней политики с одной стороны, а с другой – мирным орудием смягченного влияния в отношениях дипломатии. Это инновационный инструмент культурного, дипломатического, социального обмена между государствами. Кулинарная, можем назвать еще и публичная дипломатия на сегодняшний день является инновационным источником, инструментом для социального и культурного обмена. ; Стаття присвячена проблемі кулінарної дипломатії або «gastrodiplomacy», її ролі в світовій політиці. У міжнародній практиці з кожним днем все більшого значення набуває новий, інноваційний напрям кулінарної дипломатії або "gastro-diplomacy". Кулінарна дипломатія, гастрономічна промоція створює важливий напрямок культурної дипломатії і вимагає, щоб з нею рахувалися в культурній політиці. Як показано в статті, що в всесвітньо відомимих історичних процесах, які взаємодіють між цивілізаціями і культурами, національна кухня є головним аспектом взаємопорозуміння та співпраці між державами та народами.Мета статті полягає в вивченні та аналізі поняття «культурна дипломатія» або «gastro-diplomacy», її роль в культурних цінностях держави та розв'язання конфліктів через національну кухню.Розкрити методологічні та методичні підходи до гастродипломатичних відносин і вирішення конфліктів саме за допомогою кулінарії та соціологічно-аналітичним аналізом культурних практик.Кулінарна дипломатія є новим напрямком наукових вивченнях і в Україні. Вона намагається використовувати кулінарну практику для посилення українських позицій на світових ринках, попадаючи в коло інтересів різних досліджень в полі національно-державних, геополітичних та торговельно-економічних інтересів.Аналізуючи сьогоднішні гастродипломатичні відносини, можемо сказати, що вони є зброєю сучасної зовнішньої політики з одного боку, а з іншого миролюбне знаряддя пом'якшеного впливу в стосунках дипломатії. Це інноваційний інструмент культурного, дипломатичного, соціального обміну між державами. Кулінарна, можемо назвати ще і публічна дипломатія на сьогоднішній день є інноваційним джерелом, інструментом для соціального та культурного обміну.

The article is devoted to the problem of tolerance in various spheres of social life and especially in international practice it contributes to the solution of many social problems emerged within society. The urgency of the study is to use the most accepted tolerant practices for the manifestation of new cultural communication in international practice, as well as to show how diplomatic measures can prevent world conflicts.The purpose of the paper is to consider and analyse the concept of "tolerance", its limits of application are established. In today's world, the problem is aggravated in the context of social conflicts, social tension in the international community, and the diplomatic platform in various types of societies. The problem of tolerance covers all spheres of social life of any state: social, political, religious, and personal. The concept of tolerance is an antithesis of antipathy, hatred, and hostile attitude. The article reveals the typology of tolerance in all social spheres of its existence. Along with the notion of "tolerance" in society there is also the concept of "intolerance". Intolerance has often a hidden position, an implicit one. In particular, tolerance is studied as a universal condition of man existence and the interconnection of people in the space of intercultural relations.The methodological approaches to resolving conflicts by diplomatic methods and sociological-analytical analysis of tolerant practices are revealed.There is no need for Ukraine to resort to tolerance level reduction as this can lead to a negative impact on the international image as a European legal democratic state. It may cause a potential threat to the peaceful coexistence of national and ethnic minorities, as well as to civil society formation and the Ukrainian political nation development. ; Статья посвящена проблеме толерантности в различных сферах общественной жизни, а именно: в международной практике, которая способствует решению многих социальных проблем, которые создаются в социуме. Актуальность темы заключается в использовании наиболее принятых толерантных практик для проявления нового культурного общения в международной практике, а также показать как благодаря дипломатическим мерам удается предотвратить мировые конфликты.Цель статьи заключается в рассмотрении и анализе понятия «толерантность», устанавливаются ее пределы применения. В современном мире обостряется проблема в контексте социальных конфликтов, социальной напряженности в международном обществе, на дипломатической платформе в различных типах обществ. Проблема толерантности охватывает все сферы общественной жизни какого-либо государства: социальную, политическую, религиозную, личностную. Понятие толерантности – это противоположность антипатии, ненависти, неприязни. В статье раскрывается типологизация толерантности за всеми социальными сферами ее существования. Наряду с понятием толерантности в обществе существует и понятие интолерантности. Нетерпимость носит часто скрытую позицию, неявную. В частности, толерантность рассматривается как универсальная условие существования человека и взаимосвязи людей в пространстве межкультурных отношений.Раскрыто методологические подходы к разрешению конфликтов именно дипломатическими методами и социологически-аналитическим анализом толерантных практик.В Украине не может быть снижен уровень толерантности, это может привести к негативному воздействию на международный имидж как европейской правового демократического государства. Возможно создание потенциальной угрозы мирному сосуществованию национальных и этнических меньшинств, становлению гражданского общества и развитию украинской политической нации. ; Стаття присвячена проблемі толерантності у різних сферах суспільного життя, а саме: в міжнародній практиці, яка сприяє вирішенню багатьох соціальних проблем, які створюються в соціумі. Актуальність теми полягає у використанні найбільш прийнятих толерантних практик для вияву нового культурного спілкування в міжнародній практиці, а також показу як завдяки дипломатичним заходам вдається запобігти світовим конфліктам.Мета статті полягає в розгляді та аналізі поняття «толерантність», встановленні її межі застосування. У сучасному світі загострюється проблема в контексті соціальних конфліктів, соціальної напруженості в міжнародному суспільстві, на дипломатичній платформі у різних типах суспільств. Проблема толерантності охоплює всі сфери суспільного життя будь-якої держави: соціальну, політичну, релігійну, особистісну. Поняття толерантності – це протилежність антипатії, ненависті, ворожого ставлення. У статті розкривається типологізація толерантності за усіма соціальними сферами її існування. Поряд із поняттям «толерантність» у суспільстві існує і поняття «інтолерантність». Нетерпимість носить часто приховану позицію. Зокрема, толерантність розглядається як універсальна умова існування людини та взаємозв'язку людей у просторі міжкультурних відносин.Розкрито методологічні підходи до вирішення конфліктів дипломатичними методами та соціологічно-аналітичним аналізом толерантних практик.В Україні не може бути зниження рівня толерантності, це може призвести до негативного впливу на міжнародний імідж як європейської правової демократичної держави. Можливе створення потенційної загрози мирному співіснуванню національних та етнічних меншин, становленню громадянського суспільства та розвитку української політичної нації.

The article is devoted to the problem of culinary diplomacy or "gastro-diplomacy", its role in world politics. In international practice, a new, innovative direction of culinary diplomacy or "gastro-diplomacy" becomes increasingly important every day. Culinary diplomacy, gastronomic promotion creates an important area of cultural diplomacy and requires that it be counted in cultural politics. As it is shown in the article, the world-famous historical processes that interact with civilizations and cultures, where national cuisine is a key aspect of mutual understanding and cooperation between states and peoples.The purpose of the paper is to consider and analyze the concept of "cultural diplomacy" or "gastro-diplomacy", its role in the cultural values of the state and the resolution of conflicts through national cuisine.To reveal methodological and methodical approaches to gastro-diplomatic relations and resolving conflicts by means of cooking and sociological-analytical analysis of cultural practices.Culinary diplomacy is a new direction in scientific studies in Ukraine, and it tries to use culinary practice to strengthen Ukrainian positions in world markets. It becomes interesting for various studies in the field of national-state, geopolitical and trade-economic interests.Analyzing today's gastro-diplomatic relations, we can say that they are the weapon of modern foreign policy on the one hand, and on the other, a peaceful instrument of softened influence in the relations of diplomacy. It is an innovative tool of cultural, diplomatic, social exchange between states. Culinary, we can name yet and public diplomacy to date is an innovative source, an instrument for social and cultural exchange. ; Статья посвящена проблеме кулинарной дипломатии или «gastrodiplomacy», ее роли в мировой политике. В международной практике с каждым днем все большее значение приобретает новое, инновационное направление кулинарной дипломатии или «gastrodiplomacy». Кулинарная дипломатия – гастрономическое продвижение, которое создает важное направление культурной дипломатии и требует, чтобы с ней считались в культурной политике. Как показано в статье, в всемирно известных исторических процессах, которые взаимодействуют между цивилизациями и культурами, национальная кухня является главным аспектом взаимопонимания и сотрудничества между государствами и народами.Цель статьи заключается в изучении и анализе понятия «культурная дипломатия» или «gastro-diplomacy», ее роль в культурных ценностях государства и решения конфликтов посредством национальной кухни.Раскрыть методологические и методические подходы к гастродипломатическим отношениям и разрешению конфликтов именно с помощью кулинарии и социологически-аналитическим анализом культурных практик.Кулинарная дипломатия является новым направлением научного исследования в Украине. Она пытается использовать кулинарную практику для усиления украинских позиций на мировых рынках, попадая в круг интересов для различных исследований в поле национально-государственных, геополитических и торгово-экономических интересов.Анализируя сегодняшние гастродипломатические отношения, можем сказать, что они являются оружием современной внешней политики с одной стороны, а с другой – мирным орудием смягченного влияния в отношениях дипломатии. Это инновационный инструмент культурного, дипломатического, социального обмена между государствами. Кулинарная, можем назвать еще и публичная дипломатия на сегодняшний день является инновационным источником, инструментом для социального и культурного обмена. ; Стаття присвячена проблемі кулінарної дипломатії або «gastrodiplomacy», її ролі в світовій політиці. У міжнародній практиці з кожним днем все більшого значення набуває новий, інноваційний напрям кулінарної дипломатії або "gastro-diplomacy". Кулінарна дипломатія, гастрономічна промоція створює важливий напрямок культурної дипломатії і вимагає, щоб з нею рахувалися в культурній політиці. Як показано в статті, що в всесвітньо відомимих історичних процесах, які взаємодіють між цивілізаціями і культурами, національна кухня є головним аспектом взаємопорозуміння та співпраці між державами та народами.Мета статті полягає в вивченні та аналізі поняття «культурна дипломатія» або «gastro-diplomacy», її роль в культурних цінностях держави та розв'язання конфліктів через національну кухню.Розкрити методологічні та методичні підходи до гастродипломатичних відносин і вирішення конфліктів саме за допомогою кулінарії та соціологічно-аналітичним аналізом культурних практик.Кулінарна дипломатія є новим напрямком наукових вивченнях і в Україні. Вона намагається використовувати кулінарну практику для посилення українських позицій на світових ринках, попадаючи в коло інтересів різних досліджень в полі національно-державних, геополітичних та торговельно-економічних інтересів.Аналізуючи сьогоднішні гастродипломатичні відносини, можемо сказати, що вони є зброєю сучасної зовнішньої політики з одного боку, а з іншого миролюбне знаряддя пом'якшеного впливу в стосунках дипломатії. Це інноваційний інструмент культурного, дипломатичного, соціального обміну між державами. Кулінарна, можемо назвати ще і публічна дипломатія на сьогоднішній день є інноваційним джерелом, інструментом для соціального та культурного обміну.

Стаття присвячена проблемі толерантності у різних сферах суспільного життя, а саме: в міжнародній практиці, яка сприяє вирішенню багатьох соціальних проблем, які створюються в соціумі. Актуальність теми полягає у використанні найбільш прийнятих толерантних практик для вияву нового культурного спілкування в міжнародній практиці, а також показу як завдяки дипломатичним заходам вдається запобігти світовим конфліктам.Мета статті полягає в розгляді та аналізі поняття «толерантність», встановленні її межі застосування. У сучасному світі загострюється проблема в контексті соціальних конфліктів, соціальної напруженості в міжнародному суспільстві, на дипломатичній платформі у різних типах суспільств. Проблема толерантності охоплює всі сфери суспільного життя будь-якої держави: соціальну, політичну, релігійну, особистісну. Поняття толерантності – це протилежність антипатії, ненависті, ворожого ставлення. У статті розкривається типологізація толерантності за усіма соціальними сферами її існування. Поряд із поняттям «толерантність» у суспільстві існує і поняття «інтолерантність». Нетерпимість носить часто приховану позицію. Зокрема, толерантність розглядається як універсальна умова існування людини та взаємозв'язку людей у просторі міжкультурних відносин.Розкрито методологічні підходи до вирішення конфліктів дипломатичними методами та соціологічно-аналітичним аналізом толерантних практик.В Україні не може бути зниження рівня толерантності, це може призвести до негативного впливу на міжнародний імідж як європейської правової демократичної держави. Можливе створення потенційної загрози мирному співіснуванню національних та етнічних меншин, становленню громадянського суспільства та розвитку української політичної нації. ; Статья посвящена проблеме толерантности в различных сферах общественной жизни, а именно: в международной практике, которая способствует решению многих социальных проблем, которые создаются в социуме. Актуальность темы заключается в использовании наиболее принятых толерантных практик для проявления нового культурного общения в международной практике, а также показать как благодаря дипломатическим мерам удается предотвратить мировые конфликты.Цель статьи заключается в рассмотрении и анализе понятия «толерантность», устанавливаются ее пределы применения. В современном мире обостряется проблема в контексте социальных конфликтов, социальной напряженности в международном обществе, на дипломатической платформе в различных типах обществ. Проблема толерантности охватывает все сферы общественной жизни какого-либо государства: социальную, политическую, религиозную, личностную. Понятие толерантности – это противоположность антипатии, ненависти, неприязни. В статье раскрывается типологизация толерантности за всеми социальными сферами ее существования. Наряду с понятием толерантности в обществе существует и понятие интолерантности. Нетерпимость носит часто скрытую позицию, неявную. В частности, толерантность рассматривается как универсальная условие существования человека и взаимосвязи людей в пространстве межкультурных отношений.Раскрыто методологические подходы к разрешению конфликтов именно дипломатическими методами и социологически-аналитическим анализом толерантных практик.В Украине не может быть снижен уровень толерантности, это может привести к негативному воздействию на международный имидж как европейской правового демократического государства. Возможно создание потенциальной угрозы мирному сосуществованию национальных и этнических меньшинств, становлению гражданского общества и развитию украинской политической нации. ; The article is devoted to the problem of tolerance in various spheres of social life and especially in international practice it contributes to the solution of many social problems emerged within society. The urgency of the study is to use the most accepted tolerant practices for the manifestation of new cultural communication in international practice, as well as to show how diplomatic measures can prevent world conflicts.The purpose of the paper is to consider and analyse the concept of "tolerance", its limits of application are established. In today's world, the problem is aggravated in the context of social conflicts, social tension in the international community, and the diplomatic platform in various types of societies. The problem of tolerance covers all spheres of social life of any state: social, political, religious, and personal. The concept of tolerance is an antithesis of antipathy, hatred, and hostile attitude. The article reveals the typology of tolerance in all social spheres of its existence. Along with the notion of "tolerance" in society there is also the concept of "intolerance". Intolerance has often a hidden position, an implicit one. In particular, tolerance is studied as a universal condition of man existence and the interconnection of people in the space of intercultural relations.The methodological approaches to resolving conflicts by diplomatic methods and sociological-analytical analysis of tolerant practices are revealed.There is no need for Ukraine to resort to tolerance level reduction as this can lead to a negative impact on the international image as a European legal democratic state. It may cause a potential threat to the peaceful coexistence of national and ethnic minorities, as well as to civil society formation and the Ukrainian political nation development.